Як організувати роботу з фінансами? Це одне з головних питань, які постають перед тими, хто налагоджує роботу освітньої інфраструктури в новостворених територіальних громадах. Поділюсь досвідом Солонянської ТГ Дніпропетровської області.

Наша громада, яка зараз увійшла до складу Дніпровського району (раніше селище Солоне з населенням 8 тисяч чоловік саме було райцентром), одна з перших, створених в Україні. Зараз до неї входить 18 сіл. З січня 2021 року ТГ розширюється і наразі населених пунктів, які до неї увійдуть, стане 51.

Відповідно, збільшиться і кількість закладів освіти. Зараз є сім шкіл, додасться ще десять; дитячих садочків — шість, додасться вісім. Є ДЮСШ і Центр дитячої та юнацької творчості. Спеціалісти відділу освіти, який є самостійною юридичною особою, розпоряджаються і коштами, які виділяють із місцевого бюджету, і субвенціями.

У Солонянській ТГ практикують досить цікавий підхід до розподілу коштів між закладами освіти — прозорий і чіткий. А ще він дозволяє уникнути звинувачень у тому, що якась школа улюблена, а інша, навпаки, як бідна «падчерка». Головний секрет — тісна співпраця з керівниками навчальних закладів і колегіальність прийняття рішень.

Коротко розкажу, як ми вирішуємо питання з поточними витратами. Потім — як визначаємо, які гострі проблеми потрібно усунути цього року, а які ще можуть почекати (при тому, що кожен директор завжди «топить» за свою школу).

Давайте по-порядку.

Керівники закладів освіти у нас готують бюджетні запити. Я знаю, що дехто це не практикує, але от ми — так. Там усе: канцтовари, документація, мийні засоби, фарба тощо. Хочемо бачити, з одного боку, їхні потреби, а з іншого боку — розуміти, де починаються забаганки. Є скромні директори, і вони бюджетний запит пишуть по мінімуму. А є такі, що і на цей рік замовляють лінолеум, і на наступний рік — лінолеум, і потроху школу роблять лялечкою.