Вже у перші тижні повномасштабної війни у Галицькій територіальній громаді, що на Івано-Франківщині, запрацював Центр психологічної допомоги. Щоб підтримати новоприбулих людей, у громаді залучили 17 фахівчинь з освітою психолога, серед них – дві спеціаліски з числа ВПО. Ще донедавна центр працював без вихідних. Його роботу на волонтерських засадах координувала Мар’яна Палагнюк, директорка місцевого інклюзивно-ресурсного центру.
Інтерв’ю з освітянкою можна прочитати у серії «Освіта й гендер під час війни» від команди Проєкту DECIDE та «Гендер в деталях». Мета кампанії – показати, як освітянам і освітянкам з різних куточків України вдається працювати в умовах війни і що вони роблять для перемоги.
«Інклюзивно-ресурсні центри створені для того, щоб забезпечити права дітей з особливими освітніми потребами на освіту. Ми такі, як я кажу, юристи для дітей із різними порушеннями», – розповідає про свою основну роботу Мар’яна Палагнюк. Вона наголошує, що в ІРЦ працюють педагоги, а не лікарі, тож тут не ставлять діагнози.
В інтерв’ю Мар’яна Палагнюк також поділилася, як в громаді організували роботу Центру психологічної допомоги, важливість таких консультацій для людей з числа ВПО, які бачить нові воєнні виклики та що думає про гендерну рівність.
Працювати – ось такі плани освітянки після Перемоги. «У мене таке відчуття, що ми ще більше працюватимемо, ніж тепер. Треба буде все відновлювати, запускати… Ми тільки почали в державі якісь реформи, рух, розвиток, і тут знову війна все це зупинила. Замість розвиватися будемо відновлюватися», – додає Мар’яна Палагнюк.
Більше про це читайте тут: bit.ly/3Cz9dJJ